Закон України "Про карантин рослин"
Стаття 40. Вибірковий фітосанітарний контроль
Головна державна інспекція з карантину рослин України на основі даних щодо виявлення карантинних організмів у вантажах з об'єктами регулювання будь-якого походження, що імпортуються, а також на основі інших факторів, що можуть впливати на життя та здоров'я рослин, встановлює спеціально визначений відсоток вантажів, які підлягають обов'язковому розширеному фітосанітарному контролю.
Обов'язковий розширений фітосанітарний прикордонний контроль на кордоні застосовується відповідно до порядку про вибірковий фітосанітарний контроль, що затверджується Головною державною інспекцією з карантину рослин України до початку нового календарного року на наступний рік.
Порядком про вибірковий фітосанітарний контроль встановлюються спеціально визначені відсотки вантажів з об'єктами регулювання за категоріями:
живі рослини будь-якого походження;
продукти рослинного походження;
інші об'єкти регулювання будь-якого походження.
Стаття 41. Розширений фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що імпортуються
Підставами для проведення розширеного фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, що імпортуються, на прикордонному пункті карантину рослин є:
відсутність карантинного дозволу та/або фітосанітарного сертифіката, якщо вантаж з об'єктами регулювання повинен супроводжуватися такими документами;
підроблений або іншим чином сфальсифікований фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання;
невідповідність об'єктів регулювання у вантажі фітосанітарному сертифікату;
візуально виявлене зараження вантажу регульованими шкідливими організмами або наявні ознаки зараження ними;
наявні ознаки пошкодження вантажу та/або транспортного засобу, у якому знаходиться вантаж.
Рішення про затримання вантажу для здійснення розширеного фітосанітарного контролю приймає державний інспектор з карантину рослин за наявності однієї з перелічених підстав.
При цьому державний інспектор з карантину рослин повідомляє власника вантажу про причину його затримання і проводить відбір зразків вантажу згідно з процедурою для проведення фітосанітарної експертизи.
Вантажі, які підлягають розширеному фітосанітарному контролю, ізолюються на час проведення фітосанітарної експертизи на прикордонному пункті карантину рослин.
У разі якщо за результатами фітосанітарної експертизи буде підтверджено зараження карантинним організмом, про це повідомляється власник вантажу.
У разі якщо фітосанітарна експертиза не підтвердить зараження карантинним організмом, вантаж підлягає проходженню подальших митних процедур та на нього видається карантинний сертифікат.
Імпортер протягом 48 годин після одержання повідомлення про його зараження карантинним організмом має право звернутися з вимогою про проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи. Якщо результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи відрізняються від результатів первинної фітосанітарної експертизи, застосовуються результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи.
Стаття 42. Поводження з вантажами, яким було відмовлено у ввезенні
Після підтвердження зараження карантинним організмом імпортних і транзитних вантажів з об'єктами регулювання Головна державна інспекція з карантину рослин України зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту з метою визначення фітосанітарних заходів щодо цього вантажу.
До вантажів, заражених карантинними організмами, застосовуються всі можливі фітосанітарні процедури, проведення яких дозволить ввезення об'єктів регулювання, за погодженням та за рахунок власника.
Якщо до вантажу неможливо застосувати фітосанітарні процедури, проведення яких дозволить ввезення об'єктів регулювання, Головна державна інспекція з карантину рослин України повідомляє про повернення вантажу іноземну національну організацію захисту рослин країни походження чи реекспорту та власника вантажу.
Якщо природа карантинного організму, яким заражено об'єкт регулювання, не дозволяє відкласти здійснення необхідних фітосанітарних процедур та призведе до неналежного рівня фітосанітарного захисту (тобто існує високий ризик занесення карантинного організму в Україну), вантаж може бути знищено у безпечний спосіб без будь-яких консультацій з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження або реекспорту чи з власником вантажу.
Про проведені фітосанітарні процедури Головна державна інспекція з карантину рослин України протягом доби повідомляє власника вантажу, іноземну національну організацію захисту рослин країни походження або реекспорту та у разі потреби країну транзиту.
Стаття 43. Виявлення вогнища карантинних організмів у країні походження, реекспорту або транзиту
При підтвердженні виявлення вогнища та поширення карантинного організму на конкретній території або виробничій ділянці країни походження чи транзиту не дозволяється імпорт з них або транзит через них вантажу з об'єктами регулювання, які можуть спричинити занесення та поширення цього карантинного організму, незважаючи на наявність карантинного дозволу.
Виявлення вогнища карантинних організмів та їх поширення повинно бути підтверджено відповідними міжнародними організаціями або іноземною національною організацією захисту рослин країни походження, реекспорту чи транзиту.
При надходженні таких вантажів державний інспектор з карантину рослин зупиняє цей вантаж на кордоні і повідомляє Головну державну інспекцію з карантину рослин України для вжиття заходів, передбачених статтею 41 цього Закону.
У разі ризику занесення карантинного організму в Україну або передачі через експортні чи транзитні вантажі України або через вантажі, які переміщуються територією сусідньої країни внаслідок неконтрольованого поширення такого карантинного організму на сусідній території, Головна державна інспекція з карантину рослин України встановлює:
контроль за наявністю карантинних організмів на прикордонних територіях, якщо існує така загроза для об'єктів регулювання, які є чутливими до конкретного карантинного організму або можуть його переносити;
заборону або обмеження імпорту, експорту або транзиту об'єктів регулювання у зв'язку з ризиком зараження вантажу внаслідок переміщення його через таку територію.
Стаття 44. Карантинний нагляд за рослинами, що імпортуються
З метою моніторингу та перевірки фітосанітарного стану імпортних об'єктів регулювання вони підлягають карантинному нагляду, якщо це передбачено у карантинному дозволі.
Тривалість карантинного нагляду та методи моніторингу і перевірки фітосанітарного стану рослин визначаються відповідно до існуючих фітосанітарних правил, які затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Місце проведення карантинного нагляду визначається Головною державною інспекцією з карантину рослин України та контролюється державними інспекторами з карантину рослин.
Стаття 45. Фітосанітарні процедури вантажів у митницях призначення
До вантажів з об'єктами регулювання в митницях призначення або митних складах застосовуються фітосанітарні процедури, передбачені статтями 39-41, 44 цього Закону.
Державний інспектор з карантину рослин здійснює карантинний нагляд для забезпечення відповідності фітосанітарних заходів під час зберігання, пакування, розпакування, перепакування, переробки та обробки об'єктів регулювання у митницях призначення та митних складах.
При експорті таких вантажів видається фітосанітарний сертифікат на реекспорт.
Стаття 46. Фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами регулювання, що експортуються
Об'єкти регулювання, що експортуються або реекспортуються, супроводжуються оригіналом фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт та/або іншою документацією за запитом країни призначення.
Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним інспектором з карантину рослин не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур.
Державний інспектор з карантину рослин зобов'язаний прийняти рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт протягом 5 діб.
Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт надається особі у письмовій формі.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:
невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;
виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами з урахуванням вимог країни імпортера;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;
невідповідність наявних об'єктів регулювання заявленим особою для переміщення;
невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;
відсутність оплати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Підставами для анулювання фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:
повідомлення особи про втрату фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;
зміна способу транспортування або транспортного засобу;
підробка фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;
пошкодження фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, що не дає можливості визначити фітосанітарний стан об'єктів регулювання.
Порядок оформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт справляється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до Головної державної інспекції з карантину рослин України або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт подається до Головної державної інспекції з карантину рослин України у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.
Особа, яка у встановленому порядку надала державному інспектору з карантину рослин всі необхідні документи та здійснила оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.
Фітосанітарнй сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт повинен мати серійний номер та відповідати типовим сертифікатам міжнародних організацій і в разі потреби містити додаткову декларацію, визначену країною призначення.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КАРАНТИН РОСЛИН
Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про карантин рослин
Особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину рослин несуть особи, винні у:
поширенні карантинних організмів;
порушенні вимог фітосанітарних заходів;
невиконанні розпорядження державного інспектора з карантину рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;
непроведенні реєстрації відповідно до статті 27 цього Закону;
неповідомленні державного інспектора з карантину рослин про виявлення регульованих шкідливих організмів;
завезенні на територію України, вивезенні з карантинних зон об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, та їх реалізації;
невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин.
Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення у сфері карантину рослин.
НАУКОВЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 48. Наукове забезпечення Державної служби з карантину рослин України
Державна служба з карантину рослин України організовує відповідно до закону та здійснює наукове забезпечення у сфері карантину рослин, у тому числі через наукові установи, підприємства та організації.
Стаття 49. Фінансування фітосанітарних заходів
Фінансування фітосанітарних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів осіб та інших не заборонених законами України джерел.
Вичерпний перелік платних послуг Державної служби з карантину рослин України визначається виключно цим законом та включає в себе проведення огляду, обстеження, аналіз, знезараження, інспектування, обробку, організацію та здійснення контролю за роботами з фумігації (знезараження) об'єктів регулювання.
Розміри платних послуг, які затверджує Кабінет Міністрів України, мають дорівнювати фактичним витратам на їх надання.
Стаття 50. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів Державної служби з карантину рослин України
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів Державної служби з карантину рослин України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.
Джерелами фінансування Державної служби з карантину рослин України за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути кошти, що надходять від надання платних послуг, визначених у статті 49 цього Закону.
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 51. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 52. Участь у міжнародних організаціях
Головний державний інспектор з карантину рослин України в установленому порядку представляє Україну у відповідних міжнародних організаціях та їх спеціалізованих органах з метою захисту інтересів України, співробітництва для розв'язання спільних проблем та забезпечення ефективного обміну інформацією, методиками і технологіями, які гармонізують фітосанітарні заходи та забезпечують захист рослин і розвиток міжнародної торгівлі.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України | Л.КРАВЧУК |
м. Київ, 30 червня 1993 року N 3348-XII | |

Комментариев 1