Закон України "Про карантин рослин"
Стаття 30. Інспектування об'єктів регулювання
Об'єкти регулювання підлягають інспектуванню з метою перевірки їх фітосанітарного стану відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Митне оформлення об'єктів регулювання здійснюється лише після проведення інспектування.
У разі якщо під час інспектування виявляється загроза поширення регульованих шкідливих організмів, державний інспектор з карантину рослин видає розпорядження про здійснення особою відповідних фітосанітарних процедур.
Головна державна інспекція з карантину рослин України визначає методи інспектування, відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи.
Стаття 31. Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів
Місце виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, є виробництво або ділянки, де на підставі інспектування офіційно встановлена відсутність регульованих шкідливих організмів і за необхідності їх відсутність офіційно підтримується протягом визначеного періоду.
Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, встановлюються на вимогу особи, що займається виробництвом об'єктів регулювання.
Відповідна державна інспекція з карантину рослин та особа, що займається виробництвом об'єктів регулювання, виконують процедури для встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.
Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Кабінет Міністрів України встановлює розмір платежів за надання послуг, зазначених у цій статті, згідно з чинним законодавством.
Стаття 32. Біологічний контроль за шкідливими організмами
Біологічні контрольні організми, що можуть бути використані з метою біологічного контролю за регульованими шкідливими організмами, а також вимоги до об'єктів та обладнання, що використовуються особами, які здійснюють біологічний контроль, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Використання біологічних контрольних організмів може вважатися фітосанітарними заходами з локалізації та ліквідації карантинних організмів, що здійснюється під контролем Головної державної інспекції з карантину рослин України.
Державна служба з карантину рослин України веде облік імпорту та використання біологічних контрольних організмів.
Стаття 33. Порядок запровадження та скасування карантинного режиму в Україні
У разі виявлення карантинних організмів на території України карантинний режим запроваджується: у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного інспектора з карантину рослин України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних інспекторів з карантину рослин чи державних інспекторів з карантину рослин.
Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму.
Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби повідомляє осіб, що розташовані, перебувають або проживають у регульованій зоні.
У рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково зазначається таке:
обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму;
межі карантинної та регульованої зон, у яких запроваджується карантинний режим;
час, з якого запроваджується карантинний режим;
фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.
Стаття 34. Фітосанітарні заходи, що застосовуються у карантинній і регульованій зоні
На підставі та в порядку, встановлених законом, у карантинних і регульованих зонах здійснюються такі спеціальні заходи:
інспектування та фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання;
здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами;
заборона вивезення з карантинних та регульованих зон заражених карантинними організмами об'єктів регулювання;
фумігація (знезараження) об'єктів регулювання;
технічна переробка об'єктів регулювання, заражених карантинними організмами.
Рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.
Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку, автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів пропуску на державному кордоні України, на автомобільних шляхах сполучення повинні сприяти державним інспекторам з карантину рослин у здійсненні карантинних заходів.
Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Стаття 35. Заборона або обмеження імпорту
Забороняється імпорт об'єктів регулювання, що:
заражені карантинними шкідливими організмами;
можуть спричинити занесення карантинних організмів на територію України;
можуть збільшити популяцію місцевих регульованих шкідливих організмів до рівня, який не відповідає рівню фітосанітарного захисту.
Імпорт біологічних контрольних організмів для проведення наукових досліджень або біологічного контролю здійснюється за наявності карантинного дозволу.
Імпорт шкідливих організмів, які завозяться для науково-дослідних та інших специфічних цілей, дозволяється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Стаття 36. Вимоги до імпортних і транзитних вантажів
Імпортні і транзитні вантажі з об'єктами регулювання повинні відповідати таким вимогам:
бути вільними від карантинних організмів;
супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів;
супроводжуватися карантинними дозволами;
не походити з об'єкта або зони виробництва чи переміщуватися через зону, на яку поширюється карантинний режим, що підтверджується іноземною національною організацією захисту рослин країни - експортера або транзиту.
У разі якщо імпортний або транзитний вантаж з об'єктами регулювання був доставлений або зберігався, перепаковувався чи розділявся в іншій країні, крім оригіналу фітосанітарного сертифіката на реекспорт він супроводжується оригіналом міжнародного фітосанітарного сертифіката з країни походження або його завіреної копії.
Якщо імпортний або транзитний вантаж з об'єктами регулювання був імпортований у кілька країн та у зв'язку з цим було видано кілька фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, такі вантажі, крім оригіналу або завіреної копії фітосанітарного сертифіката, виданого в країні походження, повинні супроводжуватися оригіналом фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Якщо на відміну від країни призначення країна реекспорту не вимагає фітосанітарного сертифіката країни походження на відповідний вантаж, то він супроводжується оригіналом фітосанітарного сертифіката на реекспорт.
Стаття 37. Карантинний дозвіл на імпорт або транзит
Імпортні та транзитні вантажі з об'єктами регулювання ввозяться на територію України за наявності карантинного дозволу.
Карантинний дозвіл видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України. Порядок оформлення карантинного дозволу і встановлення розміру плати за видачу карантинного дозволу визначається Кабінетом Міністрів України.
Карантинний дозвіл на транзит не вимагається на об'єкти регулювання, які переміщуються транзитом територією України у герметичних, ізотермічних, ізольованих транспортних засобах, за умови, що опломбування, здійснене митним органом країни-експортера, є непошкодженим. Дане положення не застосовується до реекспортних вантажів.
При оформленні карантинного дозволу враховується:
передбачене використання об'єктів регулювання;
географічні та інші характеристики України, країни походження, країни реекспорту і транзиту, які впливають на здатність регульованих шкідливих організмів виживати, укорінюватися та поширюватися;
існування в країні походження зон, вільних від карантинних організмів, або зон з незначною їх наявністю, імпорт або транзит з яких не викликає ризику занесення карантинного організму;
ефективність іноземної національної організації захисту рослин у країні походження або реекспорту відносно України, яка визначена відповідно до статті 18 цього Закону;
ефективність фітосанітарних заходів, що здійснюються у країні походження чи реекспорту, та вимоги до походження об'єктів регулювання з виробничих ділянок, вільних від карантинних організмів, результати проведення фітосанітарної експертизи в країні походження чи реекспорту;
ефективність та ризик, пов'язані з карантинним наглядом з метою моніторингу вантажу.
Карантинні дозволи на імпорт і транзит визначають фітосанітарні заходи, що мають бути здійснені до відправлення вантажу імпортером та після його ввезення.
Карантинний дозвіл на імпорт біологічних контрольних організмів видається на підставі інструкцій та рекомендацій відповідних міжнародних організацій.
Особа, яка у встановленому порядку надала Головній державній інспекції з карантину рослин України всі необхідні документи та провела оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного дозволу, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.
Головна державна інспекція з карантину рослин України зобов'язана прийняти рішення про видачу або відмову у видачі карантинного дозволу протягом 5 діб.
Рішення про відмову у видачі карантинного дозволу надається особі у письмовій формі.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного дозволу є:
надходження об'єктів регулювання з територій країн, де поширені карантинні організми;
надходження об'єктів регулювання з територій країн, де поширені карантинні організми, які обмежено поширені на території України, в зони, вільні від таких карантинних організмів на території України;
недотримання фітосанітарних заходів при здійсненні особою обігу об'єктів регулювання;
відсутність у особи умов для розміщення насіннєвого та садивного матеріалу на процедуру перевірки;
заборона вивезення країною походження об'єктів регулювання, офіційно повідомлена Головній державній інспекції з карантину рослин України або передбачена міжнародним договором;
відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;
невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;
відсутність оплати за видачу карантинного дозволу.
Підставами для анулювання карантинного дозволу є:
невідповідність наявних об'єктів регулювання, заявлених особою для переміщення територією України;
порушення особою вимог фітосанітарних заходів, які визначені у карантинному дозволі;
підробка карантинного дозволу;
повідомлення особи про втрату карантинного дозволу;
пошкодження карантинного дозволу, що не дає можливості визначити зміст документа.
Рішення про відмову у видачі карантинного дозволу може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики або до суду.
Заява про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного дозволу подається до центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.
Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.
Стаття 38. Пункти карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України
Фітосанітарний контроль імпортних і транзитних вантажів з об'єктами регулювання здійснюється державними інспекторами з карантину рослин у визначених пунктах карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України (далі - прикордонні пункти карантину рослин).
Прикордонний пункт карантину рослин облаштовується у пункті пропуску на державному кордоні України і обладнується за рахунок коштів Державного бюджету України:
засобами та приміщеннями для проведення інспектування транспортних засобів і об'єктів регулювання, відбору зразків, проведення фітосанітарної експертизи та фумігації (знезараження);
засобами зв'язку, включаючи Інтернет.
Прикордонні пункти карантину рослин повинні мати спеціально відведенні та обладнані відповідно до закону місця для знищення об'єктів регулювання, заражених регульованими шкідливими організмами.
Об'єкти регулювання, що надходять у пункти пропуску на державному кордоні України, на яких відсутні прикордонні пункти карантину рослин, перенаправляються до найближчого прикордонного пункту карантину рослин.
Стаття 39. Стандартний фітосанітарний контроль
Усі імпортні або транзитні вантажі з об'єктами регулювання підлягають стандартному фітосанітарному прикордонному контролю, який здійснюється шляхом інспектування, з метою встановлення, що:
карантинний дозвіл, який супроводжує об'єкт регулювання, є дійсним, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами;
об'єкт регулювання супроводжується фітосанітарним сертифікатом, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами;
об'єкти регулювання відповідають документам, які його супроводжують;
відсутні карантинні організми та ознаки пошкодження вантажу.
Ввезення в Україну або транзит через її територію вантажу дозволяється за таких умов:
супроводження дійсним карантинним дозволом;
наявність повного та дійсного фітосанітарного сертифіката;
відсутність карантинних організмів та ознак зараження ними;
наявність непошкодженого опломбування транзитного вантажу, здійсненого митним органом країни-експортера;
попередні вантажі з аналогічними об'єктами регулювання з країни походження та/або конкретного об'єкта походження супроводжувалися повними та дійсними фітосанітарними сертифікатами;
вантаж відповідає вимогам карантинного дозволу та фітосанітарних заходів.
Якщо вантаж з об'єктами регулювання, який повинен супроводжуватися карантинним дозволом та/або фітосанітарним сертифікатом, прибуває на прикордонний пункт карантину рослин без таких документів, він підлягає затриманню державним інспектором з карантину рослин та здійсненню процедур, передбачених статтею 41 цього Закону.
У випадках, якщо державний інспектор з карантину рослин встановлює, що фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання, є неповним чи підробленим або іншим чином сфальсифікованим, або якщо він робить висновок, що об'єкти регулювання у даному вантажі не відповідають зазначеним у фітосанітарному сертифікаті, то вантаж затримується на відповідному прикордонному пункті карантину рослин, про що повідомляється Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник.
Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник протягом доби зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту для консультацій і спільно визначає дії, які повинні бути вжиті по відношенню до даного вантажу.
У разі якщо у вантажі візуально виявлений карантинний організм державний інспектор з карантину рослин протягом доби повідомляє про це власника вантажу та Головну державну інспекцію з карантину рослин України і здійснює процедури, передбачені статтею 41 цього Закону.
Стандартний фітосанітарний прикордонний контроль може здійснюватися відповідно до порядку, визначеного Головною державною інспекцією з карантину рослин України, у спеціально призначеному місці на території України за умови, що такий вантаж залишається під митним контролем.
Вантажі з об'єктами регулювання можуть інспектуватися державним інспектором з карантину рослин або уповноваженими Державною службою з карантину рослин України особами в місцях завантаження в країні походження чи реекспорту на вимогу та за рахунок імпортера. У таких випадках фітосанітарний контроль проводиться за місцем призначення вантажу.

Комментариев 1