Земельний кодекс України

11. Витрати, пов'язані із розмежуванням земель державної та комунальної власності, здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

12. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

(  Пункт  12  розділу  X  із змінами, внесеними згідно із Законами

N  3235-IV  від  20.12.2005,

N 489-V від

19.12.2006;  в редакції Законів

N 107-VI від 28.12.2007

- зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного

Суду 

N  10-рп/2008  від  22.05.2008, 

N 309-VI від 03.06.2008 )

 

13. На період до 1 січня 2015 року громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом.

(  Пункт  13  розділу  X  із  змінами, внесеними згідно із Законом

N 2059-IV від 06.10.2004 )

 

14. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.

(  Пункт  14  розділу  X  із  змінами, внесеними згідно із Законом

N  2059-IV від 06.10.2004; в редакції Закону

N 490-V від 19.12.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом

N   107-VI   від   28.12.2007   -  зміну  визнано

неконституційною    згідно   з   Рішенням   Конституційного   Суду

N 10-рп/2008  від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI від 03.06.2008 )

 

15. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається:

( Абзац перший пункту 15 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом

N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI від 03.06.2008 )

 

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

( Підпункт "а" пункту 15 в редакції Закону

N 309-VI від 03.06.2008 )

 

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

 Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

( Абзац другий підпункту "б" пункту 15 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом

N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду

N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI від 03.06.2008 )

 

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

(  Пункт  15  розділу  X  із змінами, внесеними згідно із Законами

N  2059-IV від 06.10.2004,

N 3415-IV від

09.02.2006; в редакції Закону

N 490-V від 19.12.2006 )

 

16. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

17. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Президент України	Л.КУЧМА
м. Київ, 25 жовтня 2001 року N 2768-III